Енергонезалежна Україна - це наше майбутнє

Вітряки, сонячні панелі та поступова відмова від вугілля. Що ще пропонує уряд українцям у рамках нової енергетичної стратегії

Результат пошуку зображень за запитом

18 серпня КМУ схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року. Її проект оприлюднили ще в грудні 2016 року, відтоді документ доопрацювували та вносили зміни відповідно до порад громадськості.

Новосхвалений документ повинен стати основою державної енергетичної політики до 2035 року, передбачає, які зміни повинні відбутися до того періоду, за рахунок чого вони відбуватимуться та хто за це відповідатиме. 

Менше вугілля, більше сонця і вітру

Структура енергетичного комплексу України за 2015 рік свідчить, що найбільший ухил українці робили в бік традиційних вугілля, природного газу та меншою мірою атомної енергетики. Сектор відновлювальної енергетики (енергія сонця, вітру, води тощо) в загальній структурі займав лише 4%.

null

В новій енергетичній стратегії уряд взяв доволі амбіційну планку - до 2035 року збільшити частку відновлювальної енергетики в загальній структурі сектору аж до 25%. Зокрема, сектор біомаси збільшиться з 2,2% до 11,5%, частка енергії від сонця і вітру зросте з 0,1 % до 10 %.

Збільшиться також частка природного газу - до 30,2%. В документі зазначено, що Україна й надалі відмовлятиметься від російського палива, тож газ потраплятиме до нас з інших країн або видобуватиметься власними силами.

Але й щодо партнерів є обмеження - імпортувати в однієї компанії понад 30% від загальних поставок - зась. Щоб уникнути залежності від одного джерела постачань.

Ще одним “китом” енергозабезпечення країни повинна стати атомна енергетика - 25% до 2035 року. Атомне забезпечення України уряд планує здійснювати за підтримки міжнародних партнерів та шляхом нарощування власного виробництва (в основному завдяки приросту видобутку урану і цирконію).

Стратегія передбачає поступову відмову від атомних постачань з Росії, оскільки це несе загрози нашій безпеці.

  null

Вугільний сектор в загальній структурі енергозабезпечення до 2035 року уряд планує скоротити більше ніж удвічі. Й на це є підстави.

По-перше, виробництва власного вугілля давалося нашій країні дорогою ціною - станом на 2014 рік, згідно зі звітом Міненерговугілля, середня собівартість видобутку однієї тонни вугілля на державних шахтах склала близько 1650 грн. А середня ціна реалізації цієї ж тонни - 660 грн.

Тобто, кожна здобута тонна вугілля приносила державі тисячу гривень збитку. Це при тому, що регіон постійно дотувався урядом.

По-друге, війна суттєво ускладнила видобуток, позбавивши Україну частини шахт. Ми змушені були шукати, звідки вугілля експортувати.

По-третє, відмова від вугілля - загальносвітова тенденція. Так, наприклад, Велика Британія закрила останню вугільну копальню ще в 2015 році. Цим шляхом йдуть й інші європейські країни - згідно зі стратегією Сlimate Аnalyticsв 2031 році з мапи країн ЄС повинна зникнути остання вугільна шахта.

До 2050 року наша країна зобов’язалася відмовитися від цього палива взагалі.

Також стратегія передбачає скорочення втрат у мережах - з 12% сьогодні до менше 7,5% відсотків в 2035 році, якщо йдеться про втрати в електромережах. Та з 20% до 10% тепловтрат.

Загалом стратегія передбачає три ключові етапи модернізації українського енергосектору:

  • до 2020 року - реформувати сектор, збільшити частку відновлювальних джерел до 11%, завершити інституційну інтеграцію України до міжнародної системи ENTSO-G, реструктуризувати вугільну галузь тощо;

  • до 2025 року - врегулювати залучення інвестицій, підвищити ефективность діючих систем, впроваджувати «розумні» енергетичні мережі (Smart Grids), інтегрувати українські енергомережі з європейськими;

  • до 2035 року - збільшення національного газовидобутку, в тому числі за рахунок розробки шельфу, нарощування виробництва нафтопродуктів, скорочення шкідливих викидів тощо.

null

Загалом документ детально прописаний під подальшу євроінтеграцію України. Кожен сектор енергетики (окрім, вугільного) планують розвивати перш за все на внутрішньому ринку та захищати від надмірного впливу одного постачальника, як це було з Росією.

Зауваження з боку експертів найчастіше викликає останній етап - там не йдеться, як регулюватиметься атомна сфера, як уряд планує “виводити” застаріле атомне обладнання. Але в самому документі зазначено, що зміни можливі, вони будуть вноситися залежно від обставин. 

джерело: espreso.tv

    

Home